Король забрав красуню львів’янку до Варшави і оселив у своєму палаці. Кохання короля викликало занепокоєння і обурення у вищих колах. Папський нунцій і архієпископ вважали, що Ядвішка просто причарувала короля, і намагалися викорінити це почуття святою водою і аскетизмом. Але ці засоби не допомагали, і тоді було вирішено одружити Владислава.
Польський король невдовзі узяв шлюб із австрійською принцесою Цицилією Ренатою, дівчиною дуже серйозною і побожною. Після того, як нова королева поцікавилась, що це за особа, яка так весело сміється, Ядвішку переселили до іншого палацу. Це теж не допомогло, король постійно до неї навідувався. Тоді Ядвішку Лушковську видали заміж за шляхтича, який мав гарні маєтки у Литві. У цих місцях було чудове полювання, а король був пристрасним мисливцем і часто туди навідувався, де жив по декілька місяців.
Владислав Четвертий овдовів, одружився вдруге, але свого кохання не залишив і помер на руках у Ядвішки навесні 1648 року. Вона залишилася на самоті, оточена загальною ненавистю, і подальша її доля невідома.
Автор Ілько ЛЕМКО (Лемко І. Легенди старого Львова. – Львів: «Апріорі», 2008)
Джерело: https://lviv1256.com/

